Аналіз проєкту постанови про надання державної підтримки науковим виданням  (в рамках обговорення)
Частина 2. Юридичні прогалини

Міністерство освіти і науки України (МОН) оголосило про початок громадського обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», про що повідомило на своєму сайті 24.07.2024, та надати свої зауваження та пропозиції до 16 серпня 2024 року.

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт акта розроблено з метою підвищення якості наукових фахових видань України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних; підтримки публікаційної активності українських вчених; збільшення кількості видань з відкритим доступом (Open Access), що сприятиме підвищенню представлення України у світовому науковому просторі.

Проте, якщо більш детально ознайомитись з проєктом постанови, то можна дійти висновку, що акт потребує повної переробки.

Назва постанови хоча і є доволі розлогою, але не відповідає її змісту. Виходячи із аналізу документу вбачається, що проєкт акту має встановлювати порядок надання саме прямої фінансової підтримки наукових фахових видань України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних, оскільки така допомога передбачає виділення коштів з загального та спеціального фонду державного бюджету, інших джерел незаборонених законодавством України. Другим аспектом невідповідності назви змісту документу є такий критерій для прийняття рішення конкурсною комісією про надання державної підтримки як «включення до директорії видань відкритого доступу (DOAJ, Directory of Open Access Journals) …». Directory of Open Access Journals не є наукометричною базою, а є лише каталогом журналів відкритого доступу. А оскільки критерій включення до такого каталогу є одним із вирішальних при прийнятті рішення щодо надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних, то більш доцільним було б поінформувати про це і в самій назві проєкту постанови.

Відповідно до п. 2 «Державна підтримка надається на конкурсній основі за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету, інших джерел незаборонених законодавством України засновникам наукових фахових видань, які одночасно є їх видавцями.».

Проєктом акту не передбачено чіткого визначення терміну «державна підтримка», що не надає відповідним нормам необхідної правової визначеності та не сприятиме їх однозначному тлумаченню на практиці. Більше того, документом не врегульовано питання механізму розрахунку або встановлення коефіцієнту, за яким буде надана державна підтримка наукових фахових видань. Відтак постає питання, державна підтримка буде надана в однаковому розмірі для всіх учасників конкурсного відбору, або в залежності від періодичності виходу номерів журналу, або за іншим критерієм.

Відповідно до п. 3 проєкту постанови «Основною метою запровадження державної підтримки є підвищення якості наукових фахових видань України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних; підтримка публікаційної активності українських вчених; збільшення кількості видань з відкритим доступом (Open Access), що сприятиме підвищенню представлення України у світовому науковому просторі».

Проєкт не містить чіткого предмету регулювання. Законодавчо не визначено поняття «якість наукового фахового видання України», «публікаційна активність», що може призвести до вільного трактування окремих положень Порядку.

Відповідно до проєкту документа МОН затверджує наказом персональний склад конкурсної комісії, що не перевищує 15 осіб.

Текст документа не містить критеріїв відбору кандидатів на місце членів конкурсної комісії, загальних вимог до їх кваліфікації, професійного досвіду у сфері наукового видавництва, наявності наукових ступенів та звань, наукового досвіду з напрямків видань, які вони мають оцінювати, а також обмежень щодо кількості представників від одного підприємства, установи, організації, що можуть бути включені у склад конкурсної комісії. Це, в свою чергу, може призвести до корупційних ризиків.

Проєктом передбачено, що конкурс на отримання державної допомоги проводиться щороку.

Проте не зрозуміло, на який строк передбачено надання державної підтримки та гранична кількість наукових фахових видань України, які можуть отримати таку підтримку в цілому.

Пунктом 12 передбачено, що «Учасником конкурсу на отримання державної підтримки може бути юридична особа (далі – організація), яка є:

науковою установою відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» або іншою установою, організацією, підприємством, які здійснюють наукову та науково-технічну діяльність відповідно до згаданого Закону; або закладом вищої освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту»; або належить до державної або комунальної форми власності, будь-якої сфери управління…»

Норми чинного законодавства передбачають, що Засновниками (співзасновниками) наукового фахового видання можуть бути суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, які діють відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», серед яких має бути принаймні одна юридична особа.

Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.

З огляду на зазначені норми більш доцільно було б зазначити, учасниками конкурсу на отримання державної підтримки може бути юридична особа, що визначена Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» суб’єктом наукової і науково-технічної діяльності.

Відповідно до п. 15 проєкту документу «Один і той самий учасник може подати на конкурс декілька заявок, якщо він є засновником та видавцем декількох видань, що відповідають критеріям, визначених пунктами 11,12 цього Порядку».
Ця норма має ознаки того, що вона містить корупційні та дискримінаційні ризики. Так як чітко не визначена загальна кількість наукових фахових видань, які можуть отримати підтримку від держави, то, до прикладу, один видавець потенційно може перебрати на себе відчутний відсоток державного фінансування, позбавивши інших видавців можливості отримати державну підтримку.

Вбачається більш доцільним обмежити подання заявок на отримання державної підтримки від одного заявника. Вживане поняття «декілька заявок» не надає нормі необхідної визначеності щодо кількості таких заявок.

Пунктом 13 передбачено, що «Конкурс складається з таких етапів: 1)подання та перевірка заявок; 2) експертиза заявок і видань конкурсною комісією; 3) прийняття рішення і видання наказу МОН про надання державної підтримки науковим фаховим виданням відповідно до рішення конкурсної комісії».

Проте в подальшому, а саме п. 16, п. 17 фахівці МОН самі собі суперечать. Оскільки п. 16, який описує другий етап конкурсу, що передбачає «перевірку поданих заявок на відповідність вимогам, визначених цим Порядком». Відповідно до п. 17 «На третьому етапі конкурсу кожна заявка проходить експертизу, яка проводиться членами конкурсної комісії».

Тому постає логічне питання: скільки всього буде етапів та яка послідовність роботи конкурсної комісії? Чи на другому етапі планується перевіряти те, що пройшло поза очима членів комісії?

Доволі дискримінаційним та законодавчо неврегульованим виглядає п. 18, відповідно до якого критеріями для прийняття рішення конкурсною комісією про надання державної підтримки, є, серед іншого, включення до директорії видань відкритого доступу (DOAJ, Directory of Open Access Journals).

Як раніше зазначалось, Directory of Open Access Journals не є наукометричною базою даних. Критерій включення наукового фахового видання України до DOAJ можна розцінити як встановлення додаткових, законодавчо не встановлених умов та критеріїв, що, в свою чергу, є втручанням в автономію видавців.

Більше того, наявність цього критерію суперечить п. 12, який встановлює коло учасників конкурсу та вимоги до них.

Як зазначається, під час визначення переможців конкурсу додатковий пріоритет надається виданням, які публікують роботи зі STEM-спеціальностей (наука, технології, інженерія та математика).

Незрозуміло, чим керувалося МОН, надаючи пріоритет саме цим виданням. І чи умисно ставлять певну категорію видавців вище за інших? Чи не вважає МОН, що така дискримінація є неприпустимою? Адже при однаковій відповідності критеріям конкурсу видавці гуманітарних направлень завжди будуть в нерівних умовах з видавцями STEM-спеціальностей

Чи потрібно розглядати цей пункт, як і весь проєкт постанови, як такий, що був розроблений для певного кола видавців?

Закінчивши аналіз деяких норм проєкту постанови слід перейти до основного питання – чому документом не передбачено процедури звітування використання державної підтримки, що була виділена з загального та спеціального фонду державного бюджету, інших джерел незаборонених законодавством України? Чому немає чіткого механізму відповідальності видавців, що отримали державну підтримку, за нецільове або неефективне використання коштів платників податків, у разі встановлення таких фактів?

Чи планує МОН взагалі проводити моніторинг досягнення основної мети запровадження державної підтримки? Наразі проєкт документа навіть не враховує очевидні корупційні ризики, які можуть виникнути у разі його прийняття.

Долучайтесь до громадського обговорення проєкту, надсилайте свої пропозиції та зауваження на електронну адресу МОН Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ми будемо вдячні, якщо Ви надішлете копії своїх пропозицій та зауважень на нашу електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Чекаємо на звіт МОН за результатами громадського обговорення