Наукометричні показники є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету, країни в цілому, журналу і т.д.

Існує велика кількість наукометричних показників, найвідомішими є:

• h-індекс (індекс Хірша), i10 індекс – розраховуються для вчених, структурних підрозділів університету, університетів в цілому, журналів;
• імпакт-фактор – розраховується для журналів, які індексуються наукометричною базою даних Web of Science і входять в бази даних Science Citation Index Expanded і Social Sciences Citation Index;
• SJR, SNIP, CiteScore – наукометричні показники, які розраховуються для журналів наукометричної бази даних Scopus.

Всі наукометричні показники різняться формулами розрахунку, але існують для того, щоб можна було кількісно оцінити якість науки: публікації, вченого, журналу і т.д. Використовуються для складання різних рейтингів, оцінки якості роботи, присудження різних премій, грантів тощо

Якщо говорити про наукометричні показники журналів, то це дозволяє визначити рівень якості та впливу журналу в світі, його читаність і як він продається. Це, в свою чергу, дозволяє читачам вибрати, який журнал читати, бібліотекам - які журнали підписувати, а авторам наукових публікацій - в яких журналах публікуватися.

У репозитаріях автор наукових публікацій може розміщувати будь-які свої роботи, якщо авторське право належить автору. А також якщо це не заборонено ліцензійним договором або іншими документами (це може бути on-line форма на сайті видавця, яку автор заповнив і підтвердив), які автор підписував/підтверджував у видавництві при публікації будь-яких своїх наукових матеріалів (стаття, монографія, тези конференції та ін.).

В першу чергу, слід визначити, відповідно до якого ресурсу індексації наукової періодики слід визначити квартиль журналу: Scopus або Web of Science.

Квартиль журналу по Scopus можна визначити декількома способами.

1. Перейти на сайт https://www.scimagojr.com

Якщо цікавить квартиль конкретного журналу, то в поле пошуку на даній сторінці ввести назву журналу (англійською мовою) або його ISSN (це дасть більш точний результат). Серед показаних результатів клікнути на назву шуканого журналу і в профілі під описом в таблиці «Quartiles» будуть представлені квартилі, до яких відноситься журнал (Q1, Q2, Q3, Q4).

Слід зазначити, що один журнал одночасно може належати до кількох різних квартилів: квартиль присвоюється не журналу в цілому, а рубрикам, які представлені в даному журналі.

Якщо необхідно знайти журнали по тематиці та визначити, в які квартилі вони входять, то необхідно перейти за посиланням.

Вибрати необхідну тематику, наприклад, Economics, Econometrics and Finance, і система запропонує всі журнали з даної тематики, які включені в БД Scopus. У четвертій колонці таблиці результатів буде представлений наукометричний показник SJR журналу та найвищий квартиль журналу (якщо у нього кілька квартилей). Натиснувши на стрілочку в шапці таблиці (зліва від SJR), можна відсортувати журнали по квартилям від найбільшого до найменшого та навпаки.

2. Перейти на сайт Scopus вкладка Джерела

У лівому верхньому кутку в випадаючому списку вибрати поле, по якому буде відбуватися пошук, – «Галузь знань». Справа ввести шукану предметну область, наприклад, Economics, і нижче зліва в меню фільтрів вибрати необхідний квартиль. У списку результатів система запропонує список журналів, які індексуються в Scopus і відносяться до необхідного квартиля.

Квартиль журналу по Web of Science

Для того щоб визначити квартиль журналу по Web of Science, необхідно скористатися підпискою на даний ресурс. Якщо в установи, з якого здійснюється доступ, є підписка на ресурс Journal Citation Reports, то необхідно перейти на нього у верхньому меню на сайті https://apps.webofknowledge.com

Далі зліва в меню фільтрів можна вибрати необхідний квартиль і зробити пошук по категорії або по журналам.

Якщо в установи є підписка на Web of Science, але немає підписки на Journal Citation Reports, можна перейти на сторінку https://apps.webofknowledge.com. У випадаючому списку праворуч від рядка пошуку вибрати «Назва видання». Зліва в рядок пошуку ввести шукану назва видання або ключові слова. На сторінці результатів відкрити будь-яку статтю з шуканого журналу, зліва в першому блоці інформації під назвою статті буде посилання «Переглянути Impact Factor журналу». Якщо на неї натиснути, то відкриється таблиця, в якій буде представлена ​​Категорія® JCR і Квартиль в категорії.

Для того щоб розмістити свою дисертацію в ресурсі ProQuest Dissertation & Theses, Вам необхідно перейти за посиланням

В полі Platform у випадаючому списку вибрати «Dissertation/ETD Administrator»

В полі Product у випадаючому списку вибрати «ProQuest Dissertation & Theses»

В полі Category у випадаючому списку вибрати «Content»

Далі в полях First Name, Last Name, Library/Company, Email, Phone Number заповнюєте контактну інформацію про себе.

В полі Subject необхідно вказати, що Ви хочете запропонувати на розгляд на включення в базу даних свою дисертацію, наприклад, «Suggest Dissertation»

В полі Description описати, що ви хочете розмістити свою дисертацію в зазначеній базі даних, далі привести короткий опис дисертації (анотацію) та чим вона приваблива для світової наукової спільноти.

Відправити запит, далі з Вами повинен зв'язатися відповідний менеджер (це може зайняти від декількох днів до декількох місяців). Якщо дисертація не цікава для індексації, то Вам повідомлять про це, якщо цікава – менеджер надішле Вам подальші інструкції.

Додавання публікацій в профіль ResearcherID

Необхідно зайти на сайт

Зареєструватися або увійти за допомогою своїх логіна та пароля

Зліва меню на сірому тлі «My Publications», в першому блоці необхідно натиснути на посилання «Add», Ви перейдете на сторінку, де Вам буде запропоновано 3 способи додавання статей в Ваш профіль.

Спосіб 1. Web of Science

Якщо у Вас є публікації, які індексуються в Web of Science, Вам необхідно перейти на сайт

Скористайтеся Вашими логіном та паролем для входу в систему (це необхідно робити з установи, у якого є платна підписка на Web of Science).

Скористайтеся пошуком та знайдіть свої статті в базі даних. Перейдіть на сторінку статті, клікнувши по назві статті в результатах пошуку.

У верхньому горизонтальному меню Вам необхідно знайти вкладку «Інструменти», зі списку виберіть «ResearcherID». Дана стаття буде додана в Ваш профіль ResearcherID.

Спосіб 2. EndNone

Клікніть на посилання Go to EndNote

У верхньому меню клікніть на кнопку «Collect», внизу з'явиться підменю, в залежності від того, що Ви оберете:

• Online Search

На кроці 1 виберіть каталог, де можуть бути представлені Ваші роботи, натисніть кнопку Connect.

На кроці 2 виберіть у випадаючому списку пошукове поле Author і в поле пошуку зліва надрукуйте своє прізвище. Натисніть кнопку Search

На кроці 3 з результатів пошуку виберіть свої публікації за допомогою галочок зліва від посилань. В меню над результатами пошуку знайдіть випадає «Add to group ...», виберіть у цьому переліку під написом ResearcherID пункт – My Publications

Вибрані статті будуть додані в Ваш профіль ResearcherID автоматично.

• New Reference

Вам відкриється форма додавання публікацій вручну. Тут Ви можете внести інформацію про будь-яку свою публікацію, навіть якщо вона ніде не індексується. Дані про таку публікацію будуть відображатися в профілі, але не будуть враховуватися при підрахунку наукометричних показників.

Після заповнення всіх необхідних полів, натисніть кнопку Save. Дана публікація з'явиться в меню зліва в пункті «All My References». Вам необхідно клікнути по даному пункту меню та додати цю публікацію в групу ResearcherID, пункт – My Publications, як в попередньому варіанті «Online Search».

Вибрані статті будуть додані в Ваш профіль ResearcherID автоматично.

• Import References

Ви можете імпортувати файл зі своїми посиланнями, попередньо зробивши експорт посилань з інших ресурсів. Одним з найбільш поширених форматів експорту є формат BibTex (можливий експорт, наприклад, з Google Академії). Далі в «Import Option» Ви можете вибрати формат, який Ви експортуєте, наприклад, BibTex. В поле «To» виберіть групу ResearcherID пункт – My Publications.

Вибрані статті будуть додані в Ваш профіль ResearcherID автоматично.

Спосіб 3. Upload RIS file

Натисніть на посилання «Upload an RIS file (from EndNote, RefMan or other reference software)». Ви перейдете на сторінку, де Вам запропонують завантажити файл і зробити імпорт Ваших посилань. Попередньо Вам необхідно зробити експорт Ваших публікацій з інших джерел (за наявності) EndNote, RefMan та ін.

Додавання публікацій в профіль ORCID

Необхідно зайти на сайт

Зареєструватися або увійти за допомогою своїх логіна та пароля

У вашому профілі справа остання вкладка внизу називається «Роботи» (стрілочка зліва повинна показувати вниз, якщо вона вказує вправо, клікніть по ній), правіше в цьому ж меню розташована кнопка «Додати роботи». Якщо Ви наведете на неї, з'явиться список, що випадає. Далі в залежності від того, що Ви виберете:

• Знайти та зв'язати

Вам відкриється вікно «Імпорт робіт», нижче будуть перераховані ресурси, з яких Ви можете імпортувати свої публікації автоматично. Найбільш поширеними є:

• CrossRef Metadata Search. Ви можете імпортувати всі свої статті, які мають DOI, з CrossRef. Перейдіть за посиланням, система бронювання запропонує публікації по Вашому основному імені в ORCID, також Ви можете зробити додатковий пошук самостійно, скориставшись рядком пошуку вгорі сторінки. Під кожною статтею буде зелена кнопка ADD TO ORCID. Роботи будуть додані автоматично.
• ResearcherID. Якщо у Вас є профіль в ResearcherID (профіль автора по Web of Science), Ви можете пов'язати між собою ці два профілі та автоматично імпортувати свої публікації. Зверніть увагу, що Ви можете в профілі ResearcherID прив'язати свій ORCID і зробити експорт з нього автоматично, не заходячи в профіль ORCID.
• Scopus – Elsevier. Якщо у Вас є публікації, які індексуються наукометричною базою даних Scopus. Ви можете пов'язати свій профіль Scopus і ORCID (в такому випадку користувачі в базі даних Scopus зможуть Вас знайти за Вашим номером ORCID). Дотримуйтесь підказок: дозвольте Scopus звернутися до Вашого облікового запису ORCID, скористайтеся пошуком і знайдіть свій профіль. Підтвердіть зв'язування та експорт. Роботи з Scopus будуть імпортовані в профіль ORCID.

• Прив'язати BibTeX

• Зв'язати вручну

Переваги використання вченим Google Академії:

• Створення єдиного списку власних публікацій. За рахунок того, що Google Академія є пошуковою системою, а не базою даних, в ній представлені всі наукові публікації, які індексуються (представлені) в мережі Інтернет.
  
  
• Розрахувати свої наукометричні показники без прив'язки до наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science) та розуміти свій рівень цитованості, індекс Хірша, мати можливість порівняти себе з іншими вченими.
  
  
• Додати в свій профіль ті публікації, які не представлені в мережі Інтернет.
  
  
• Використовувати менеджер посилань – Google Академія дозволяє робити експорт посилань, які можна після імпортувати в інші профілі вченого, такі як ORCID, ResearcheID та ін. Або використовувати в менеджерах використаної літератури ENDNote, ReMan та ін.
  
  
• Створити свою мережу колег і співавторів, з якими можна обмінюватися інформацією та стежити за їх публікаційною активністю.
  
  
• Наукометричні показники, які розраховує Google Академія, використовуються для різних рейтингів вчених.

Необхідно перейти за посиланнями

У лівому верхньому кутку в випадаючому списку вибрати поле, за яким буде проводитись пошук в базі даних, необхідно вибрати «Назва» або «ISSN» (пошук по ISSN дасть найбільш точний результат).

Якщо Ви робите пошук за назвою, використовуйте англомовну назву журналу.

Якщо Ви робите пошук по ISSN, то слід пошукати по двом ISSN: ISSN print і ISSN on-line, так як в базі даних може бути представлений тільки один з них.

Після того як вибрано поле пошуку, введіть свій запит в поле правіше та натисніть кнопку «Пошук джерел».

Якщо журнал не індексується в базі даних Scopus, то нижче в полі результатів Ви побачите напис:

Результат: 0 

Джерела не знайдені.

Перевірте умови пошуку та фільтри або спробуйте використовувати іншу комбінацію критеріїв пошуку.

Якщо в полі Результати з'явилося потрібна назва журналу, це ще не означає, що журнал індексується в системі в даний момент. Слід натиснути на назву журналу та перейти в профіль журналу. Перше, на що слід звернути увагу, – зліва під назвою журналу є графа «Роки охоплення Scopus». Якщо там вказано рік початку індексації та «по справжній момент», значить журнал є актуальним та індексується в наукометричній базі даних Scopus.

Також можна звернутися до вкладки «Зміст Scopus» (нижче на цій же сторінці) і переконатися, що архіви журналу представлені за актуальний рік.

Для того щоб дізнатися, чи індексується журнал в наукометричній базі даних Web of Science, необхідно перейти за посиланням

У випадаючому списку «Search Type» необхідно вибрати, що шукати: «Title Word» (слова з назви), «Full Journal Title» (повна назва журналу), «ISSN» (найбільш точний результат дасть пошук по ISSN).

Далі зліва в поле «Search our Master Journal List» необхідно ввести дані про журнал, який потрібно знайти (назва або ISSN).

Якщо журнал не індексується в Web of Science, то на екрані з'явиться напис:

No matches found for the query.

Якщо журнал індексується в Web of Science, нижче Ви побачите опис журналу, наприклад,

NATURE

Weekly

ISSN: 0028-0836

E-ISSN: 1476-4687

NATURE PUBLISHING GROUP, MACMILLAN BUILDING, 4 CRINAN ST, LONDON, ENGLAND, N1 9XW

Coverage

Натиснувши на кнопку «Coverage», Ви побачите, в які бази даних Web of Science входить даний журнал. Зверніть увагу, що в Web of Science Core Collection входять тільки ті журнали, які індексуються базами даних:

• Arts & Humanities Citation Index
• Science Citation Index Expanded
• Social Sciences Citation Index
• Emerging Sources Citation Index

А імпакт-фактор надається тільки тим журналам, які входять в бази даних:

• Science Citation Index Expanded
• Social Sciences Citation Index

У наукометричних базах даних Scopus і Web of Science індексуються 3 типи наукових публікацій: журнали, книги (монографії) та їх розділи, праці наукових конференцій та галузеві видання.

Якщо під науковим заходом мається на увазі наукова конференція, то слід переконатися, чи індексується вона зазначеними базами даних.

Для Scopus

Перейдіть за посиланням

У лівому верхньому кутку в випадаючому списку вибрати поле, за яким буде проводитись пошук в базі даних. Необхідно вибрати «Назва» або «ISSN» (пошук по ISSN дасть найбільш точний результат).

Якщо Ви робите пошук за назвою, використовуйте англомовну назву журналу.

Якщо Ви робите пошук по ISSN, то слід пошукати по двом ISSN: ISSN print і ISSN on-line, так як в базі даних може бути представлений тільки один з них.

У списку фільтрів на лівій панелі Ви також можете обмежити пошук, поставивши галочку поруч з пунктом «Матеріали конференцій».

Після того як вибрано поле пошуку, введіть свій запит (назва конференції) в поле правіше та натисніть кнопку «Пошук джерел».

Якщо конференція не індексується в базі даних Scopus, то нижче в полі результатів Ви побачите напис:

Результат: 0 

Джерела не знайдені.

Перевірте умови пошуку та фільтри або спробуйте використовувати іншу комбінацію критеріїв пошуку.

Якщо в полі Результати з'явилася шукана назва конференції, це ще не означає, що конференція індексується в системі в даний момент. Слід натиснути на назву конференції та перейти в профіль видання. Перше, на що слід звернути увагу, – зліва під назвою конференції є графа «Роки охоплення Scopus». Якщо там вказано рік початку індексації та «по справжній момент», значить матеріали конференції індексуються в наукометричній базі даних Scopus.

Так як процедура відбору для конференцій аналогічна процедурі відбору журналів, видання, які видаються менше 2 років, не приймаються для розгляду на індексацію в наукометричній базі даних Scopus.

Для Web of Science

На жаль, у вільному доступі немає можливості зробити пошук по конференції, яка Вас цікавить. Вам необхідно скористатися доступом за передплатою. На вкладці Пошук в випадаючому меню (правіше від рядка пошуку) виберіть «Назва видання», в рядок пошуку введіть шукану конференцію та натисніть кнопку «Пошук».

Якщо в результатах пошуку є матеріали даної конференції, значить Ваша публікація буде проіндексована.

h-індекс, або індекс Хірша – наукометричний показник, є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, що заснована на кількості публікацій та кількості цитувань цих публікацій.

Вчений має індекс h, якщо h з його Np статей цитуються як мінімум h разів кожна, в той час як решта (Np – h) статей цитуються не більше, ніж h разів кожна.

ПРИКЛАД

У автора є 7 статей, кожна з них цитується:

1 – 20 разів

2 – 10 разів

3 – 10 разів

4 – 7 разів

5 – 6 разів

6 – 3 рази

7 – 1 раз

h-індекс = 5

Тобто у автора є 5 робіт, кожна з яких цитується мінімум 5 разів, шоста робота вже не цитується 6 разів, для того, щоб індекс Хірша автора став рівним 6. Для того щоб індекс Хірша даного автора став рівним 7, кожна з його робіт повинна цитуватися мінімум 7 разів.

Маючи 7 публікацій, максимальний індекс Хірша автора може бути рівним 7. Для того щоб індекс Хірша даного автора став рівним 8, йому необхідно опублікувати ще одну роботу та кожна з його робіт повинна цитуватися мінімум 8 разів.

Індекс Хірша (переваги)

• Кількість цитувань та індекс Хірша вказують на те, що стаття якісна та цікава світовій спільноті вчених.
• Для того щоб робота вченого добре цитувалася, стаття повинна бути написана зрозуміло, якісно та цікаво, тема дослідження повинна бути актуальною та цікавою на світовому рівні.
• Таким чином, оцінка якості роботи за допомогою індексу Хірша стимулює вченого підвищувати рівень своєї роботи та якість своїх публікацій.

Індекс Хірша (недоліки)

• У різних предметних областях, в силу особливостей дослідження, активність публікації вченого різна (один науковець отримує результати експериментів щомісяця, інший вчений раз на рік, отже у першого вченого кількість статей буде більше).

ПРИКЛАД

Вчений 1

Публікує багато статей, кожна з яких цитується по 10 разів, і має індекс Хірша 10

Вчений 2

Публікує 3 статті, кожна з яких цитується сотні разів, і має індекс Хірша 3

Висновок

Якщо судити тільки за величиною індексу Хірша, то рівень Вченого 1 вище, в той час як статті Вченого 2 більш цитовані, а значить кращі

• Кожен ресурс індексації наукової періодики розраховує індекси всередині своєї системи: один вчений може мати індекс Хірша по Scopus, Web of Science, Google Академії, РИНЦ та ін. і це можуть бути абсолютно різні показники, в залежності від того, де більше публікується вчений. Таким чином, важко вирахувати об'єктивний цілісний показник.
• Також до недоліків можна віднести так звані «картелі цитованості», тобто коли вчені цитують один одного за домовленістю, а не виходячи з об'єктивної цінності статті. Таким чином, індекс Хірша збільшується штучно.

Імпакт-фактор – наукометричний показник, який розраховується тільки для оцінки якості наукової періодики (журналів), тому для вченого цей наукометричний показник не розраховується.

Всі наукометричні показники різняться формулами розрахунку, але існують для того, щоб можна було кількісно оцінити якість науки: публікації, вченого, журналу та ін. Використовуються для складання різних рейтингів, оцінки якості роботи, присудження різних премій, грантів тощо

ID ORCID (https://orcid.org) – унікальний міжнародний ідентифікатор вченого, який складається з 16 цифр, розбитих на 4 блоки, має вигляд типу https://orcid.org/0000-1111-2222-3333

Даний ідентифікатор є унікальним і вирішує проблему пошуку вчених в Інтернеті та ресурсах індексування наукової періодики. Якщо прізвище, ім'я, по батькові (ПІБ) вченого можуть бути транслітеровані на англійську мову різними способами, можуть бути допущені помилки в написанні, можуть бути однакові прізвища та ін., то номер є незмінним і завжди буде однозначно ідентифікувати вченого.

Також профіль ORCID може служити для вченого візитною карткою, адже в своєму профілі вчений може:

• вказати всі варіанти написання своїх ПІБ, на декількох мовах, з ініціалами, повністю та ін.;
  
  
• вказати інші ідентифікатори вченого, такі як Scopus Author ID, ResearcherID та ін.;
  
  
• вказати інформацію про свою освіту, місця роботи, організації, що спонсорують її дослідження та ін.;
  
  
• додати самостійно в свій профіль повний список своїх публікацій, навіть ті з них, які не представлені в мережі Інтернет.

ID ORCID використовується для ідентифікації вчених в таких ресурсах як Scopus, Web of Science, ResearcherID та ін.

Якщо вчений зовсім не публікується в міжнародних (які представлені в ресурсах індексації наукової періодики) та зарубіжних виданнях і не планує цього робити, то в такому випадку, можливо, реєстрація ID ORCID не потрібна. Виняток становить випадок, коли установа, в якому працює вчений, вимагає наявність ID ORCID для ідентифікації своїх співробітників.

Всі наукові журнали можна розділити на декілька категорій:

1. За географічним розташуванням:

• Видаються в країні, в якій працює вчений
• Зарубіжні

Більш привабливі ті, які є іноземними, так як опубліковану статтю зможуть прочитати та використовувати більше вчених з інших країн.

2. За індексацією в ресурсах наукової періодики

• Індексовані

Тут слід зазначити, що існують різні за рівнем довіри та престижності ресурси індексування наукової періодики, найпрестижнішими в світі вважаються Web of Science Core Collection та Scopus

• Не індексовані

3. За наукометрією

• Журнали, які входять до наукометричних баз даних і для них розраховуються різні наукометричні показники.

Якщо журнал індексується в Web of Science, то це показник імпакт-фактору

• Не наукометричні журнали

4. За типом доступу до повних текстів статей

• Відкритого доступу – читачі можуть прочитати повний текст статті безкоштовно. Як правило, в таких журналах публікацію оплачують автори.
• Закритого доступу (з підпискою) – читач повинен оплатити доступ до повного тексту статті. Як правило, публікація в таких журналах є безкоштовною. Також такого типу журнали можуть виплачувати своїм авторам гонорар.
• Закритого доступу з періодом ембарго – журнал закритого доступу, але публікації через період, встановлений видавцем, стають публікаціями відкритого доступу.
• Гібридні – журнал закритого доступу, але при бажанні автор може оплатити відкритий доступ для своєї статті.

Якщо Ви раніше публікувалися у виданнях, які індексуються наукометричними базами даних Web of Science та/або Scopus, то Вам слід транслітерувати прізвище так само, як Ви це робили в попередніх публікаціях.

Якщо у Вас немає таких публікацій, то Ви можете транслітерувати Ваше прізвище так само, як воно транслітерується у Вашому закордонному паспорті.

Якщо у Вас немає закордонного паспорта, то Ви можете скористатися національними правилами транслітерації.

Зверніть увагу, що Ви повинні у всіх своїх англомовних індексованих публікаціях писати своє прізвище однаково, для того, щоб правильно розраховувалися наукометричні показники в Вашому профілі, а також щоб профілі не дублювалися.

Також рекомендуємо зареєструватися у реєстрі вчених ORCID та отримати унікальний міжнародний ідентифікатор вченого, який складається з 16 цифр розбитих на 4 блоки, має вигляд типу https://orcid.org/0000-1111-2222-3333

Даний ідентифікатор є унікальним і вирішує проблему пошуку вчених в Інтернеті та ресурсах індексування наукової періодики. Якщо ПІБ вченого може бути транслітеровано на англійську мову різними способами, якщо можуть бути допущені помилки в написанні або можуть бути однакові прізвища та ін., то номер є незмінним і завжди буде однозначно ідентифікувати вченого. Також в профілі ORCID Ви можете вказати всі варіанти написання своїх ПІБ, на декількох мовах, з ініціалами, повністю та ін.

Наукометричні бази даних Web of Science та Scopus дозволять інтегрувати профіль вченого з профілем ORCID та здійснювати пошук по номеру ORCID вченого.