Перегляньте цю інформацію у відео форматі за посиланням

Що таке авторство і хто має право бути автором?

Існує чотири критерії авторства, визначені International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE):

Перший. Істотний внесок у концепцію чи дизайн дослідження або отримання, аналіз чи інтерпретація даних дослідження.

Другий. Підготовка чернетки статті або її критичний огляд на предмет важливого інтелектуального змісту.

Третій. Затвердження остаточної версії статті, що надіслана для публікації.

Четвертий. Згода нести відповідальність за всі аспекти роботи, забезпечуючи належне розслідування та вирішення питань, пов'язаних з точністю або цілісністю будь-якої частини роботи.

Всі автори статті повинні відповідати цим чотирьом критеріям авторства. Будь-які інші особи, які тим чи іншим чином допомагали з проведенням дослідження або складанням рукопису статті, повинні бути вказані в розділі Подяки. Включення авторів, що не відповідають цим критеріям є ознакою неетичного авторства, яке має декілька видів.

Почесне або подарункове авторство (gift authorship)

Почесне або подарункове авторство (gift authorship) – це включення особи до переліку авторів наукової статті, попри те, що вона не зробила суттєвого внеску. Прикладом такого порушення академічної доброчесності може бути додавання до списку авторів завідувача кафедри, директора інституту або відомого професора виключно через його статус, без наявності реального внеску. Або включення колег чи знайомих до списку авторів як "жест вдячності".

Гостьове авторство (guest authorship)

Гостьове авторство (guest authorship) за визначенням також є включенням особи до переліку авторів наукової статті, попри те, що вона не зробила суттєвого внеску. Відмінність від подарункового авторства полягає в тому, що ім'я використовують для прикриття або просування статті завдяки статусу впливової особи. Наприклад, включають відомого науковця в певній галузі з метою більш легкого проходження етапу рецензування. Однак, це часто не працює.

Приклад рецензування статті фармацевтом Копенгагенського університету хоча і не описує маніпуляцію авторством, але показує, що статус автора не є важливим для ухвалення рішення про прийняття статті до публікації. Випадок описує рецензування, яке необхідно було виконати для статті, автором якої є провідний фармацевтичний вчений Пакистану, згідно з вебсайтом його установи.

Однак рецензент діяв доброчесно під час експертної оцінки, тобто не враховував статус автора, а зважав лише на змістовне наповнення статті. Саме тому помітив, що по всьому тексту було кілька недоречних і банальних речень. А посилання, що йшли після кожного з цих банальних речень вели на публікації безпосередньо автора статті, тобто були самоцитуванням. Хоча згадка попередньої роботи не обов'язково є недоречною, надмірне самоцитування можна вважати "потенційною спробою маніпулювати" h-індексом автора. В результаті, за рекомендацією рецензента, журнал відкликав статтю. Джерело https://retractionwatch.com/2026/05/12/reviewer-finds-top-pharmaceutical-scientist-has-a-self-citation-problem/

Автор-привид або прихований автор (ghost authorship)

Автор-привид або прихований автор (ghost authorship) – це порушення, коли особа, що зробила вагомий внесок у дослідження чи написання статті, навмисно не була включена до списку авторів. Як приклад, метою приховування автора може бути спроба уникнути конфлікту інтересів, приміром, коли безпосередньо співробітник фармацевтичної компанії пише статтю про ліки, які ця компанія виготовляє.

Червоні прапорці для редакції

На жаль, маніпуляції з авторством все частіше трапляються в наукових публікаціях. Тому видавці та організації об'єднуються для розробки рекомендацій щодо запобігання таким маніпуляціям та введення їх у практику. Будь-яка маніпуляція з авторством є порушенням академічної доброчесності, наслідком чого може бути відкликання статті та негативний вплив на подальшу кар'єру науковця.

Часто помилки, допущені авторами, є ненавмисними та зроблені через незнання міжнародних стандартів. Тому слід звернути увагу на такі "прапорці", що є "червоними" як для редакції так і для самих авторів:

• усі автори мають однаковий внесок;
• внески не відповідають кількості авторів;
• один автор виконав майже всю роботу, а решта авторів мають формальні ролі;
• внески надто загальні;
• внески суперечать порядку авторів;
• внески змінюються після подання статті.

Якщо у вас залишись питання, звертайтесь за безкоштовною консультацією:

Email: info@entc.com.ua

Телефон: +380 50 381 10 77

Перегляньте цю інформацію у відео форматі за посиланням

Ризик № 1 – "галюцинації" та вигадані джерела

Підбір джерел для літературного огляду – кропітка робота. Якщо доручити це завдання штучному інтелекту, підбір джерел буде виконано за лічені хвилини замість декількох годин. Однак інструменти штучного інтелекту можуть генерувати переконливу, але фальшиву інформацію: вигадувати DOI, створювати неіснуючі статті, змішувати авторів і журнали. Тому завжди необхідно перевіряти результати, що надані штучним інтелектом.

Джерела можуть виглядати цілком переконливо: містити інформацію про авторів, назву статті та журналу, рік, номер, сторінки та навіть ідентифікатор DOI. Результат, який здається можна скопіювати та вставити в наукову статтю. Однак у деяких випадках, якщо виконати перевірку, побачимо, що інформація не відповідає дійсності. Якщо перейти за DOI-посиланням відкриються наукові статті, що містять іншу назву, авторів, номер журналу та сторінки або DOI є незареєстрованим чи взагалі не існує.

Можна також виконати перевірку іншим способом, припустивши, що хибний результат може бути застосований лише безпосередньо до ідентифікаторів DOI. Необхідно перейти на сайт журналу, знайти відповідний номер журналу та сторінки. Уважно перевіряйте чи існує вказаний у джерелі номер журналу та сторінки, а також чи дійсно на вказаних сторінках опублікована потрібна стаття. Приклад хибних джерел, згенерованих за допомогою ChatGPT, ви можете переглянути в відео вставити посилання на відео

Ризик № 2 – фабрикація зображень

Інструменти штучного інтелекту можна використовувати в допоміжних цілях, наприклад, для побудови графіку за вашими числовими даними за умови перевірки отриманого результату. Використання штучного інтелекту для генерації зображень лише за описом, а не конкретними авторськими даними, є порушенням академічної доброчесності. Використання штучного інтелекту для коригування реальних фотографій може бути ризикованим.

До прикладу, одним із перших випадків виявлення фальсифікації було відкликання статті в The New England Journal of Medicine через виявлення маніпуляцій із зображеннями, створеними за допомогою штучного інтелекту. Перевірка встановила, що клінічні зображення в роботі не були автентичними фотографіями пацієнта, а генерувалися або суттєво редагувалися алгоритмами штучного інтелекту. Детальніше ви можете ознайомитись з цим випадком за посиланням в описі до цього відео. Джерело https://retractionwatch.com/2026/05/01/nejm-retracts-case-study-for-ai-manipulated-imagery/

Ризик № 3 – конфіденційність та витік даних

Користуючись інструментами штучного інтелекту обов'язково уважно читайте умови конфіденційності, навіть якщо ви завантажуєте текст статті лише для перевірки граматики. Особливо уважним необхідно бути у випадках, коли йдеться про неопубліковані результати досліджень, персональні дані учасників, матеріали грантових заявок або інтелектуальну власність, яка ще не була офіційно представлена науковій спільноті. Втрата контролю над такими даними може мати не лише етичні, а й юридичні та репутаційні наслідки.

Крім того, багато дослідників помилково сприймають штучний інтелект як «приватний робочий простір». Насправді ж більшість публічних платформ працюють через хмарні сервери, а введена інформація може зберігатися, аналізуватися або використовуватися для подальшого вдосконалення моделей.

Якщо у вас залишись питання, звертайтесь за безкоштовною консультацією:

Email: info@entc.com.ua

Телефон: +380 50 381 10 77

Перегляньте цю інформацію у відео форматі за посиланням

Використання одного і того самого зображенням в різних статтях

Кожна наукова стаття повинна містити свою унікальну новизну, а використання одного і того самого зображення в різних статтях є прикладом самоплагіату та порушенням академічної доброчесності. В окремих випадках використання одного і того самого зображення може бути обґрунтованим. Наприклад, це може бути схема установки, на якій були проведені різні дослідження, представлені в двох різних статтях. Якщо Ви повторно використовуєте зображення, що вже було опубліковане у вашій попередній статті, необхідно надати наукову аргументацію в тексті статті, а також дати посилання на попередні дослідження.

Якщо ви використовуєте зображення, розроблене іншими дослідниками, обов'язковим є посилання на джерело. Таке використання можливе при літературному огляді або, в окремих випадках, в розділі Матеріали та методи, якщо для цього надана достатня наукова аргументація.

Маніпуляція із зображеннями

Під маніпуляціями розуміється будь-яка зміна реального зображення, тобто штучне втручання безпосередньо людиною або із використанням інструментів штучного інтелекту. Маніпуляції із зображеннями будуть помічені рецензентами при оцінці статті, що стане причиною для негативної рецензії та стаття не буде прийнята до публікації. Навіть якщо з якихось причин стаття успішно пройде етап рецензування та буде прийнята, маніпуляції можуть бути виявлені після публікації, що призведе до виправлення або відкликання опублікованої статті.

До прикладу у статті, що була опублікована в 2012 році в журналі Nature, було надано декілька коментарів на PubPeer, що свідчили про потенційну маніпуляцію із зображеннями. В тому числі зображення, в якому для контрольної групи немає фракції під номером одинадцять, але на графіку є точка похибки для одинадцятої фракції.

Джерело: https://pubpeer.com/publications/B619088AB412E4B323ADEDAE286F6E

Коментарі на PubPeer до статті "Sustained translational repression by eIF2α-P mediates prion neurodegeneration" https://doi.org/10.1038/nature11058

Відповідно до коментаря на PubPeer, на іншому рисунку в цій же статті зображені однакові діапазони, що використовувались для різних умов. Такі коментарі можуть стати приводом для повторного розгляду статті з боку редакції. В 2014 році журнал Nature опублікував виправлення до статті, рисунки з якої наведені у прикладі.

Джерело: https://pubpeer.com/publications/B619088AB412E4B323ADEDAE286F6E

Коментарі на PubPeer до статті "Sustained translational repression by eIF2α-P mediates prion neurodegeneration" https://doi.org/10.1038/nature11058

Використання інструментів штучного інтелекту для обробки зображень

Генерація зображень, що відображають результати ваших досліджень лише за описовим запитом є фальсифікацією даних. Однак ви можете використовувати інструменти штучного інтелекту в допоміжних цілях. Наприклад, якщо ви отримали експериментальні дані і на основі цих конкретних даних попрохали штучний інтелект зробити графік – це не буде порушенням. Але не забувайте ретельно перевіряти результати, надані інструментами штучного інтелекту. Іноді на перший погляд вірний результат при перевірці може виявитись хибним.

Також важливою є декларація будь-якого використання інструментів штучного інтелекту відповідно до політики редакції. Навіть якщо редакція не висуває такої вимоги, варто все ж повідомити про використання штучного інтелекту, навіть якщо вам таке використання здається несуттєвим.

До прикладу, в статті, опублікованій 18 квітня 2026 року, повідомлялося про випадок чоловіка із пошкодженням легень після впливу лісової пожежі. У звіті було вражаюче зображення чорних «зліпків», взятих з дихальних шляхів чоловіка, розмір яких можна виміряти рулеткою, що знаходиться у верхній частині зображення. Зі слів авторів "для кращої видимості та читабельності" вони "виконали незначне коригування зображення" за допомогою інструментів штучного інтелекту, "щоб вирівняти нахилену шкалу. Ця модифікація не змінила жодних клінічних даних, анатомічних структур чи діагностичної інформації. Неправильна нумерація є ненавмисним артефактом, спричиненим цим коригуванням". Автори "не знали про політику журналу щодо маніпулювання зображеннями", в результаті їм довелось відкликати статтю (джерело: https://retractionwatch.com/2026/05/01/nejm-retracts-case-study-for-ai-manipulated-imagery/)

Джерело: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMicm2518379

Wang, Y., & Mu, X. (2026). RETRACTED: Bronchial Casts from Inhalation of Forest-Fire Smoke. New England Journal of Medicine, 394(16), 1634. https://doi.org/10.1056/nejmicm2518379

Використання зображень у наукових статтях повинно відповідати принципам академічної доброчесності, прозорості та достовірності наукових даних, саме тому автори повинні відповідально ставитись до використання візуальних матеріалів.

Якщо у вас залишись питання, звертайтесь за безкоштовною консультацією:

Email: info@entc.com.ua

Телефон: +380 50 381 10 77

У науковому світі все більше уваги приділяється дотриманню принципів прозорості та доброчесності в наукових дослідження. Не виключенням є і українське законодавство, в тому числі закон України "Про академічну доброчесність" від 18 грудня 2025 року.

Часто помилки авторів наукових статей можуть бути ненавмисними, однак в результаті це може бути розцінено як порушення, що призведе до відкликання статті та навіть може вплинути на академічну кар'єру. Видавництво ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР склало чек-лист, який допоможе уникнути таких помилок. Також нижче наведено пояснення до пунктів чек-листу.

Чітко описуйте методику дослідження

Всі дозування, обладнання, умови проведення дослідження та методики повинні бути зазначені у відповідному розділі статті. Уникайте висловлювань подібних до "Дослідження було проведено в стандартних умовах", вкажіть конкретно ці умови, навіть якщо вам вони здаються очевидними. Найрозповсюдженішою помилкою є те, що при написанні літературного огляду, автори вважають, що розділу "Матеріалу та методи" не повинно бути. Насправді він є не менш важливим, ніж при описі експериментального дослідження. Для літературного огляду слід вказати які бази даних, ресурси, репозитарії тощо використовувались для пошуку літератури. За якими ключовими словами здійснювався пошук джерел, як відбиралась дослідження (наприклад по критерію актуальності публікації, останні 3–5 років).

Надайте інформацію про первинні дані дослідження

До прикладу, Ви проводите опитування педагогічних працівників. В статті ви вказуєте вже узагальнені результати, вказуючи який відсоток респондентів надав ту чи іншу відповідь, роблячи статистичну обробку отриманих результатів тощо. Для того, щоб сформулювати ці результати ви скоріш за все склали для себе вихідні дані опитувань. Самі ці вихідні дані і є первинними і можуть підтвердити ваші результати, а також нададуть змогу читачу чи рецензенту оцінити правильність, достовірність та прозорість результатів, представлених в науковій статті. Первинні дані слід розміщувати в спеціальних ресурсах та надсилати в редакцію посилання на них.

Доброчесне цитування

Мабуть зрозумілим є те, що якщо в ході дослідження була використана інформація з робіт інших науковців, необхідно додати посилання на цю роботу в текст статті та до списку літератури. Але поговоримо про найрозповсюдженіші помилки при цитуванні. Якщо ви пишете достатньо великий абзац, заснований на результатах дослідження інших науковців, то необхідно дати декілька посилань на першодежерело після кожної тези чи твердження в цьому абзаці. Автори часто дають посилання лише в кінці абзацу, в результаті читат може подумати, що перша думка з абзацу належить особисто авторам, а вже друга частина абзацу відноситься до дослідження інших науковців.

Краще уникати цитування на повну монографію. Монографія зазвичай складається з декількох окремо розміщених глав чи написана на основі опублікованих статей. Саме посилання на таку главу чи статтю буде більш достовірним, адже не можливо декількома реченнями, що написані в літературному огляді до статті, описати всі загальні висновки з цілої монографії.

Самоплагіат

Часто науковці, при використанні власних вже опублікованих результатів, вважають, що не порушують принципів академічної доброчесності. Однак це твердження буде вірним тільки у разі дотримання певних правил.

Наприклад, якщо ви раніше опублікували статтю українською мовою, а тепер маєте бажання опублікувати її ж англійською, необхідно знайти видавця, політика якого дозволяє переопублікування. Окремо необхідно впевнитись, що ви не порушуєте жодних умов ліцензії, на яку ви дали дозвіл при першій публікації. При переопублікування обов'язковим є зазначення посилання на першу публікацію. Якщо ви використовуєте частину попередньої статті в новому дослідженні, це повинно бути чітко вказано із зазначенням посилання. Об'єми такого використання визначаються політикою редакції і зазвичай складають не більше 20 %.

Дотримуйтесь принципів етики, а також збереження персональних та конфіденційних даних

Дослідження за участі пацієнтів повинні бути проведені у відповідності до принципів Гельсінської декларації. Дослідження за участі тварин повинні бути проведені у відповідності до принципів Директиви ЄС 2010/63/EU щодо захисту використовуваних тварин для наукових цілей. В статті також обов'язково повинен бути зазначений локальний комітет з біоетики із вказананням назви комітету, а також номеру та дати протоколу.

Будь-яке залучення людей для дослідження повинно бути реалізовано лише за наявності письмової згоди, навіть якщо дослідження не стосується медичних цілей, а є, до прикладу, соціологічним опитуванням. Персональні та конфіденційні дані не повинні бути представлені у науковій статті.

Автори статті

Авторами можуть бути лише ті особи, які зробили реальний внесок у дослідження. Якщо участь в дослідженні була не достатньою для авторства, але автори мають бажання відзначити надану допомогу, варто вказати це у розділі Подяки. Маніпуляції з авторством є одним з найросповсюджених порушень в сучасному науковому світі, тому слід серйозно ставитися до критеріїв авторства.

Використання інструментів штучного інтелекту (ШІ)

Інструменти штучного інтелекту не повинні використовуватись для генерації тексту статті, їх варто використовувати лише для допоміжних цілей. Наприклад, ви можете попросити штучний інтелект намалювати графік на основі числових даних, які ви йому надасте, або підібрати літературу за певними ключовими словами. Однак будь-який результат, наданий штучним інтелектом, повинен бути ретельно перевірений авторами. Часто штучний інтелект може "вигадати" результати, що візуально виглядають правильним, але саме автори несуть відповідальність за достовірність всіх даних, представлених в статті. Будь-яке використання штучного інтелекту необхідно задекларувати відповідно до політики редакції.

Якщо у вас залишись питання, звертайтесь за безкоштовною консультацією:

Email: info@entc.com.ua

Телефон: +380 50 381 10 77

Це тільки початок шляху.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ НАДІЙНИЙ?

ЧЕК-ЛИСТ ДЛЯ АВТОРІВ (ВІДЕО)

Перед поданням статті перевірте:
✔️ Чи має журнал ISSN / eISSN
✔️ Чи є окремий сайт і сторінки статей з DOI
✔️ Хто видавець і чи є контактна інформація
✔️ Чи вказана редакційна колегія
✔️ Чи описаний процес рецензування
✔️ Чи є інструкції для авторів
✔️ Чи дотримується регулярність випусків
✔️ Чи прозоро зазначена вартість публікації
✔️ Чи є політика відкритого доступу та авторських прав
✔️ Чи вказана індексація та метрики

Ми допомагаємо вам знайти головне в потоці інформації.

Якщо вам потрібна допомога чи порада, ми завжди раді допомогти!

Контакти видавництва ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР РС ®:
Телефон головного офісу: +38 (050) 303-38-01
Електронна пошта: info@entc.com.ua
Офіційний сайт: http://www.entc.com.ua

Щоб не стати жертвою хижацького видання - спочатку перевірте Видавця.

Пройти чек-лист (відео).

У Видавництві ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР кожне видання працює за чіткими правилами: від вимог до оформлення статей до етичних стандартів і процедур перевірки.

Такий підхід гарантує якість публікацій і допомагає авторам пройти всі етапи — від подання до виходу статті.

Переглянути журнали: https://entc.com.ua/uk/nasha-produktsiia/zhurnaly

Ми допомагаємо вам знайти головне в потіці інформації.

Якщо вам потрібна допомога чи порада, ми завжди раді допомогти!

Контакти видавництва ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР РС ®:
Телефон головного офісу: +38 (050) 303-38-01
Електронна пошта: info@entc.com.ua
Офіційний сайт: http://www.entc.com.ua

Ваша стаття вже опублікована, але ви не можете знайти її в Scopus? Не хвилюйтеся, це можна виправити! У цьому відео ми детально розберемо процес подання запиту на додавання відсутнього документа.

Дотримуйтесь цих простих кроків, щоб ваші наукові здобутки були коректно відображені в базі даних Scopus.

Пряме посилання на веб-форму: https://service.elsevier.com/app/cont...

Якщо Вам необхідна консультація – завжди раді допомогти!

Контакти видавництва ТЕСHNOLOGY СЕNTЕR РС®:
Телефон головного офісу: +38 (050) 303-38-01
E-mail: info@entc.com.ua
Офіційний сайт: http://www.entc.com.ua

Сьогодні штучний інтелект — звичний інструмент дослідників. Але найбільший ризик — не сам ШІ, а недеклароване або неналежне його використання.
Це вже не “допомога”, а порушення академічної доброчесності.

? Чому це важливо:
ШІ допомагає з анотаціями, оглядом літератури чи навіть висновками.
Та якщо автор не вказує, що текст частково створено за допомогою ШІ — він вводить читача й редакцію в оману.

⚠️ Наслідки вже реальні:
— відмова у публікації
— запити на пояснення
— ретракція статей
— внесення до black list journals
— зіпсована наукова репутація

✅ Як правильно:
Перевіряйте політику журналу.
Якщо ШІ було використано — декларуйте це.
Зображення, створені за допомогою ШІ, позначайте:
“Imagined with AI”

? Пам’ятайте:
ШІ — не ворог науки.
Але непрозорість — це порушення довіри.
Використовуйте штучний інтелект відповідально і відкрито.

Контакти видавництва ТЕСHNOLOGY СЕNTЕR РС®:
Телефон головного офісу: +38 (050) 303-38-01
E-mail: info@entc.com.ua
Офіційний сайт: http://www.entc.com.ua

Штучний інтелект може допомогти в підготовці наукової статті, але оформлення бібліографії — це зона, де помилка коштує репутації.
AI-сервіси часто генерують неіснуючі джерела, неправильні DOI, спотворені роки видання або некоректні формати. Такі неточності легко виявляються під час редакційної перевірки та можуть призвести до відхилення статті.

У цьому короткому відео ми пояснюємо, чому варто перевіряти кожне посилання самостійно та як зберегти академічну доброчесність у публікаціях.

Контакти видавництва ТЕСHNOLOGY СЕNTЕR РС®:
Телефон головного офісу: +38 (050) 303-38-01
E-mail: info@entc.com.ua
Офіційний сайт: http://www.entc.com.ua

На даний час єдиного стандартизованого вигляду мітки для всіх журналів не існує. Для прозорості та підтвердження доброчесності своєї політики журнали використовують відкритий код, дані та тип рецензування, наводять розширену інформацію про методи (Reporting Summary), детально описують внесок кожного автора та методики, використовуюь політику обміну даними на основі FAIR тощо.
Public Knowledge Project (PKP) робить крок у вирішенні проблем доброчесності – запровадження мітки фактів публікації – Publication Facts Label (PFL), її метою є швидке та легке поширення фактів про дослідницьку статтю з будь-ким, хто її читає.

Мітка відображається як випадаюче меню на цільовій сторінці статті та замість того, щоб надавати оціночну оцінку змісту статті, вона надає факти про відповідність статті встановленим стандартам наукових публікацій. Це включає такі речі, як кількість рецензентів, час до публікації, наявність конфліктів інтересів або наборів даних, пов’язаних зі статтею, тощо.

PFL зараз впроваджується у 42 000 журналів, які використовують останні версії OJS, і його вже впровадили понад 500. Хоча PFL навряд чи стане урядовою вимогою, подібною до маркування «Факти харчування», PKP сподівається, що з часом воно стане стандартом не лише для журналів, що використовують OJS, а й для всіх наукових журналів.