Мета проєкту від МОН не може бути досягнута
Аналіз проєкту постанови про надання державної підтримки науковим виданням (в рамках обговорення)
Мета проєкту не може бути досягнута
Відповідно до Пояснювальної записки до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», «Проєкт акта розроблено з метою підвищення якості наукових фахових видань України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних; підтримки публікаційної активності українських вчених; збільшення кількості видань з відкритим доступом (Open Access), що сприятиме підвищенню представлення України у світовому науковому просторі».
Така мета не може бути досягнута Проєктом, що надається, через наступне.
- Стосовно «Проєкт акта розроблено з метою підвищення якості наукових … видань»
Наукова якість публікацій не залежить від кількості грошей, які виділяються на публікацію. Це зовсім не зв’язані речі. Наукова якість може бути оцінена лише на етапі рецензування рукопису, за підсумками якого редакція приймає рішення, брати чи не брати цей рукопис в подальшу роботу з метою перетворення його в наукову статтю та опублікування. Якщо рукопис отримує негативні рецензії, то редакція, яка піклується про імідж свого видання, в жодному разі не прийме позитивне рішення про опублікування. Більш того, така складова мети буде сприйматися за формулою «фінансування від МОН = якісна публікація». Або «якщо виділено кошти, то має бути опубліковано, інакше що з цим робити?». Тобто стане можливою публікація усього, за що платять, що підпадає під визначення «хижацтво».
Дуже показово, що в самому проєкті в п. 18 вимагається слідування переліку етичних норм:
- дотримання редакцією видання принципів транспарентності, відкритого доступу та найкращих видавничих практик: COPE (Committee on Publication Ethics), WAME (World Association of Medical Editors), EASE (European Association of Science Editors);
- дотримання принципів DORA, San Francisco Declaration on Research Assessment, а також принципів FAIR для дослідницької інформації (FAIR).
Навіть якщо не вникати в ті «огріхи» з точки зору коректності визначень перелічених сутностей, які є в цих двох вимогах, то очевидно, що маємо повне протиріччя: з одного боку вимога слідувати етичним принципам, а з іншого – спокуса для видань та авторів порушувати ці принципи, бо «гарант» у вигляді МОН говорить, що якість наукових видань може бути підвищена фінансуванням видань.
- Стосовно «Проєкт акта розроблено з метою підвищення якості наукових фахових видань України»
Розробники Проєкту підмінюють поняття, бо суть Проєкту – фінансування видань, що включені до Scopus та Web of Science, тобто тих, що знаходяться в категорії А. Більш того, пріоритети планується віддавати тим з них, які мають найвищі наукометричні показники. Тому фраза «наукових фахових видань України» виглядає такою, що лише створює ілюзію, наче автори проєкту піклуються про усі наукові видання та видавців України, створюючи картину особливої важливості цього проєкту для держави. Але ця теза легко спростовується – достатньо подивитися на кількість видань обох категорій. Підтримки потребують саме видання категорії Б, і навіть В, щоб підняти загальний науковий національний рівень. Виконання вимог для включення в Scopus та Web of Science потребують, поміж іншого та насамперед, широкої географії авторів та високих показників цитованості статей журналів в Scopus та Web of Science. Якщо переважна більшість українських видань виходять державною мовою, то хто з-за кордону буде подавати рукописи до них та цитувати опубліковані статті? Відповідь очевидна. Щоб задовольнити такі вимоги редакції журналів мають прикладати великі зусилля, реалізуючи купу стратегій задля відповідності міжнародним вимогам та поширенню представленості своїх статей у світі. А це потребує англомовності публікацій, високої якості перекладу, ресурсних витрат та професійних кадрів, що мають працювати майже в режимі 24/7. То де у університетських редакцій, що видають саме журнали категорії Б, такі ресурси? Ось кого треба фінансувати в першу чергу! Звісно, якщо дійсна мета Проєкту не полягає в чомусь іншому, що може базуватися на певній зацікавленості окремих суб’єктів.
- Стосовно «Проєкт акта розроблено з метою … підтримки публікаційної активності українських вчених».
Цю частину мети навіть не можна коментувати, бо вона не має нічого спільного з українськими реаліями. Якщо автори проєкту не зробили навмисним такий акцент, який мав би сприйматися як надважлива задача для науковців, то вони мали б звернути увагу на відповідні складові оцінювання діяльності науковців, зокрема Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти, вимоги до присудження наукових ступенів та основних критеріїв оцінки науково-педагогічної або наукової діяльності здобувачів вчених звань відповідно до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам. В такому випадку ця частина «мети» взагалі не згадувалася б, бо будь-хто, хто працює в науці, готує дисертації, викладає і т.д. мають виконувати конкретні вимоги щодо кількості публікацій. Навіть якщо припустити, що конкретному науковцю почати давати більше грошей, щоб він більше публікувався, навряд чи це сприятиме підвищенню публікаційній активності, бо щоб провести дослідження та якісно підготувати рукопис, вдало пройти усі процедури, що передують опублікуванню, має пройти певний час. Дійсно, якщо не вважати, що МОН напряму пов’язує якість публікації з кількістю виділених грошей чи самим фактом фінансування. А якщо говорити не про одного науковця, а про усіх науковців України, що мають публікуватися відповідно до Ліцензійних вимог, вимог в контексті атестації кадрів вищої кваліфікації тощо, то скільки ж грошей треба виділяти на те, щоб плодити кількість сумнівних публікацій? Фактично ця частина «мети», будучи поєднаної з першою частиною щодо якості, має ознаки стимулювання з боку МОН впровадження принципу: коли виділяються гроші, треба публікувати більше, освоюючи виділені кошти «за будь-яку ціну», бо інакше як відзвітувати за отримані гроші?
- Стосовно «збільшення кількості видань з відкритим доступом (Open Access), що сприятиме підвищенню представлення України у світовому науковому просторі».
Видно неозброєним оком, що під цю вимогу автори проєкту підводять обов’язок для журналів знаходитися в каталозі DOAJ, який, як виявилося, підтримує росію (стаття). Цим самим МОН не лише підштовхує українські наукові видання до їх опосередкованої співпраці з росією через згоду знаходитися в ресурсі, що просуває російську науку, але й пропонує за це ще гроші!
Щодо збільшення кількості видань з відкритим доступом – достатньо ознайомитися з наукової періодикою України, щоб побачити, що вона представлена переважно саме такими виданнями. То що ж треба ще збільшувати?
Щодо підвищення представлення України у світовому науковому просторі саме через відкритий доступ, то таке представлення не залежить від форми доступу до публікацій. Навіть якщо видання знаходиться в закритому доступі, метадані завжди доступні. Тому якщо конкретна публікація зацікавить конкретного читача, він завжди може сплатити за повний доступ, і це не залежить від країни. Публікації на світовому рівні представляють не повні тексти, а саме метадані. Тому навіть якщо усі видання України будуть використовувати закриту форму доступу, але публікації будуть мати високу наукову якість та високоякісне представлення метаданих, то це і буде головним фактором підвищення представлення України у світовому науковому просторі.
- Стосовно висновку до Пояснювальної записки: «Реалізація акта дозволить запровадити дієвий механізм надання державної підтримки науковим фаховим виданням України. Проєкт акта впливає на суспільні відносини у сфері наукової, науково-технічної діяльності:
В проєкті відсутній механізм надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, бо містить фактично лише дві складові: підтримка вузького кола наукових видань категорії А, які складають мізерну частину наукової періодики України, та намагання МОН зобов’язати наукові видання України співпрацювати з каталогом журналів відкритого доступу DOAJ, який, як виявилося (стаття), визнає анексовані українські території російськими, співпрацює з росією та не має намірів припиняти таку співпрацю. Через це таблиця «Вплив на інтереси заінтересованих сторін», представлена в Пояснювальній записці, містить неправдиві твердження:
| Заінтересована сторона | Вплив реалізації акта на заінтересовану сторону | Пояснення очікуваного впливу | СПРОСТУВАННЯ |
| Автори наукових публікацій | Позитивний | Автори наукових публікацій українські вчені, аспіранти отримають можливість безкоштовно публікувати результати своїх досліджень у найрейтинговіших виданнях України | Заявлене містить неправдиві твердження, тому що: 1. Щоб публікуватися у «найрейтинговіших виданнях» треба створювати якісні наукові рукописи і сплата за публікацію тут ні до чого. 2. Для названої категорії позитивний ефект створювався б, якщо виділялися кошти на конкретні публікації конкретних представників названих категорій, але лише в тому випадку, коли отримане позитивне рішення щодо опублікування з боку редакції, що базується на рекомендаціях рецензентів. Названі категорії не мають відношення до журналів, які, відповідно до проєкту, мають підтримуватися фінансово, бо у кожного автора є право вільного вибору видання. 3. Названі категорії «заінтересованих сторін» – це велика кількість громадян України, а кількість «найрейтинговіших видань» зневажливо мала по відношенню до загальної кількості наукових видань України. З урахуванням цього факту та великої кількості наукових напрямків, ніякого «позитивного» впливу, що тут декларується, не може бути за будь яких обставин |
| Засновники наукових фахових видань, редакторський колектив | Позитивний | Установи, підприємства та організації, що є засновниками наукових фахових видань, отримають чіткий механізм для участі у конкурсному відборі наукових фахових видань України для отримання державної підтримки | Заявлене містить неправдиві твердження, тому що: 1. Проєкт орієнтований не на наукові фахові видання України, а на мізерну кількість видань, що відносяться до категорії А. 2. «Редакторські колективи» не фігурують в проєкті навіть на рівні визначення / термінології. 3. В проєкті відсутні механізми розподілення коштів, контролю з боку громадськості за тим, кому виділяються кошти, звітування за використання коштів з боку видавництв, що будуть отримувати кошти, в контексті підвищення якості видань. Проєкт містить некомпетентні вимоги та ознаки порушення прав і корупційних ризиків. |
| Фізичні та юридичні особи, що зацікавлені у результатах наукової (науково-технічної) діяльності | Позитивний | Можливість ознайомитись з інформацією про результати досліджень, що будуть опубліковані у відкритому доступі, що дозволить швидке і зручне її використання фізичними і юридичними особами, які зацікавлені у результатах наукової (науково-технічної) діяльності. | Заявлене містить неправдиві твердження, тому що: 1. Під «фізичними та юридичними особами» тут вочевидь маються на увазі читачі, але їх зацікавленість «у результатах наукової (науково-технічної) діяльності» ніяк не залежить від оплати за публікації, які будуть здійснюватися на користь вузького кола наукових видань категорії А. Задля задоволення такої зацікавленості українські читачі (мабуть саме вони тут маються на увазі) будуть працювати переважно з тими виданнями, що представлені в категорії Б, заважаючи на їх велику кількість та широту представлення по наукових напрямках. 2. Для ознайомлення з інформацією про результати досліджень, не потрібний відкритий доступ до повнотекстових матеріалів, бо ознайомлення здійснюється по метаданих. Тому відкритий доступ тут ні до чого. |
У підсумку: зазначена в проєкті мета не може бути досягнута проєктом, що представлений на обговорення. Має бути ініційований інший проєкт, присвячений розробці заходів та засобів підняття національного рівня наукових видань, які зараз знаходяться в категорії Б та навіть В. Цього можна досягти шляхом створення та фінансування національного ресурсу, що за якістю та представленістю не поступається Scopus та/або Web of Science.
Долучайтесь до громадського обговорення проєкту, надсилайте свої пропозиції та зауваження на електронну адресу МОН Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ми будемо вдячні, якщо Ви надішлете копії своїх пропозицій та зауважень на нашу електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Чекаємо на звіт МОН за результатами громадського обговорення
.jpg)