У вищій освіті глобальні рейтинги є потужним інструментом для формування сприйняття, спрямування політичних рішень і впливу на те, де студенти хочуть навчатися та куди уряди інвестують свої кошти. Серед найпопулярніших — QS World University Rankings by Subject, який щорічно оцінює ефективність університетів у розрізі окремих дисциплін.

Рейтингування університетів значно впливає на національну політику вищої освіти, особливо в країнах з економікою, що розвивається, де поява в топ-200 все частіше прирівнюється до фінансової підтримки з боку держави, набору іноземних студентів і двосторонньої академічної дипломатії. Як наслідок, заклади вищої освіти воліють дотримуватись зручної для рейтингу поведінки замість того, щоб поглиблювати довгостроковий академічний розвиток.

Окрема увага в рейтингових системах приділяється публікаційній активності, яка вимірюється кількістю наукових праць і рівнем їх цитованості. Такий підхід сприяє посиленню феномену «publish or perish». Університети, які хочуть піднятися в рейтингу, проводять величезну кількість досліджень, часто не маючи засобів, необхідних для гарантування контролю якості. Як наслідок, підвищується ризик формалізації дослідницької діяльності та поширення недоброчесних практик, що підриває довіру до академічної спільноти.

Вплив глобальних рейтингів на університети свідчить про їхній вагомий, але неоднозначний ефект. Відчуття конкуренції, породжене рейтингами, може спонукати університети до адаптації своїх стратегій під конкретні індикатори, що призводить до втрачених можливостей у розвитку справжньої академічної доброчесності.