Освітній 2024 рік був насичений на події: одні ініціативи МОН були успішно впроваджені, а інші ж залишилися обіцянками. У підсумковому огляді пропонуємо розглянути, які знакові зміни 2024 року вже формують майбутнє української освіти, а які так і лишились на папері.

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Ухвалено закон «Про дошкільну освіту». Тепер кожна дитина може відвідувати садочок до 11 годин на день, а діти 6 років, які не пішли до школи, можуть продовжити відвідувати садок. А щоб на практиці охопити дошкільною освітою всіх дітей, у законі зафіксували нові форми: мобільні садки, дошкільні осередки при різних установах, сімейні та садки для дітей з особливими освітніми потребами.

Закон скоротив навантаження на педагогів: тепер робочий день вихователів безпосередньо з дітьми триватиме 5 годин замість 6, а відпустка збільшена до 56 днів.

Проте зарплати вихователів залишаються низькими. Новий закон «Про дошкільну освіту» дає місцевій владі можливість встановлювати зарплати вихователів без обмежень.

ШКІЛЬНА ОСВІТА

Безоплатне харчування

Восени 2024 року стартувала програма безоплатних обідів для учнів 1–4 класів. У 2025 році ця ініціатива продовжиться, а з 2025–2026 навчального року безоплатним харчуванням планують забезпечити і старшокласників – учнів 5–11 класів.

Школа офлайн

Політика МОН щодо повернення за парти якомога більше школярів та сприяння якісній дистанційній освіті там, де неможливо відновити доступ до очної освіти, сприйнялася суспільством неоднозначно. Адже, з одного боку, для низки шкіл вона означатиме призупинення діяльності, зокрема через те, що діти ВПО муситимуть з 2025 року відвідувати школи за новим місцем проживання. З іншого – передбачає кошти на автобуси, облаштування укриттів та техніку для навчання. А дітям з тимчасово окупованих територій гарантує форму навчання за педагогічним патронажем. Діти за кордоном зможуть вчитися в українських школах за скороченою програмою.

Старша профільна школа

У 2024 році було затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти, що стане обов’язковим з 2027 року. Ключове – після 9 класу навчання можна продовжити в академічному ліцеї (10–12 класи), який готуватиме до вступу в ЗВО, або у професійному коледжі, який готуватиме до ринку праці.

Відмова від фінансування золотих медалей

Факт відзначення відмінників залишається, але самі нагороди тепер зможуть виготовляти місцеві влади, якщо того забажають.

Поряд із вагомими досягненнями, у шкільній освіті залишаються й проблеми.

Реформа НУШ у базовій школі «провисла»

У 5–7 класах реформа Нової української школи подекуди зазнала невдач. Брак підготовки вчителів призвів до того, що діти відчули «регрес» – повернення до старих методів навчання.

Спілкування українською мовою на перервах

Не знайшла чіткої реалізації й ідея створення українськомовного середовища в освітніх закладах, що передбачає обов’язок учнів розмовляти державною мовою не лише під час занять, а й на перервах. Єдине визначено, що саме керівники та педагоги мають стати амбасадорами української мови.

Проблема підручників

З підручниками для шкіл справи йдуть не найкраще. Школи отримують їх із затримками, навчальні матеріали не проходять належної перевірки, а для дітей за кордоном досі немає механізмів забезпечення літературою.

Низький рівень зарплати вчителів

Попри обіцянки підвищити зарплати педагогів, як того вимагає Закон «Про освіту» до рівня трьох мінімальних заробітних плат, учителі все ще отримують зарплату за тарифною сіткою. Лише невеликі доплати у 1000 гривень із січня 2025 року дають надію на покращення, але й з ними до рівня гідної оплати праці ще далеко.

ВИЩА ТА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА

Модернізація профтехів

У 2024 році держава активно інвестувала в розвиток профтехів. На осучаснення майстерень та закупівлю обладнання виділено 550 мільйонів гривень – усе для того, щоб підвищити престижність профтехосвіти в очах вступників та максимально наблизити навчання до потреб бізнесу.

Гранти на навчання

З запровадженням грантів здібні студенти, які з певних причин не вступили на бюджет, тепер мають фінансову підтримку від держави. Експеримент з грантами виявився вдалим, а тому змінює підхід до розподілу бюджетних коштів на освіту у 2025 році.

Індивідуальні освітні траєкторії

Завдяки закону «Про індивідуальні освітні траєкторії», що набрав чинності у серпні 2024 року, студенти зможуть обирати свою спеціальність не одразу, а після першого курсу, а також матиме більше свободи у виборі навчальних дисциплін. Контрактники зможуть закінчити бакалаврат швидше – за три роки або вчитися довше, поєднуючи навчання з роботою.

Новий перелік спеціальностей

З 1 листопада 2024 року в Україні функціонує новий перелік галузей знань та спеціальностей: замість 28 тепер маємо 11 галузей знань. На деяких спеціальностях, як-от право, економіка, психологія, філологія, соціологія та політологія, навчання тепер можливе лише у ЗВО. Це означає, що здобути ці професії в коледжах більше не вийде, адже вони потребують ґрунтовнішої підготовки.

Боротьба з ухиленням від мобілізації через освіту

Інструментів було кілька: від жорсткіших правил вступу до аудиту закладів. Деякі з них давали бажаний результат, як-от додаткові іспити до аспірантури, неможливість отримати відстрочку при поновленні на навчання, відрахування з ЗВО чоловіків мобілізаційного віку, які не відвідували пари.

Та не всі ініціативи МОН отримали логічне завершення.

Боротьба з недоброчесністю при вступі була хаотичною

Наприклад, щоб відсіяти тих, хто вступав до аспірантури для відстрочки від мобілізації, МОН вносив зміни у правила вступу, коли вступна кампанія була в самому розпалі, а потенційні аспіранти вже складали вступні іспити. Що не зовсім доброчесно щодо вступників, які обирали освіту за покликом серця.

Реорганізація ЗВО зависла у повітрі

Амбітні плани МОН щодо об’єднання ЗВО стикалися з протестами, зокрема через відсутність чітких критеріїв та комунікації. Рахункова палата визнала цю реформу не ефективною, рекомендувавши МОН розробити зрозумілі кроки та публічно обговорювати плани оптимізації. За 2024 рік проведено 9 успішних реорганізацій ЗВО, хоча планувалося значно більше.

2024 рік залишив по собі достатню кількість реформ, але й чимало нерозв’язаних питань. Утім, закладені основи можуть стати поштовхом до подальших змін у 2025 році. Чи вдасться довести всі ініціативи до логічного завершення – покаже час.

Джерело: https://www.education.ua/news/2024/12/23/pidsumky-2024-roku-v-osviti-kliuchovi-zminy-ta-trudnoshchi/