Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.  Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та здійснюється особисто.

Заповіт складається у письмовій формі, де зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача. Документ має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність. 

До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру. До прикладу: визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети тощо.

Також заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою. Наприклад: проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо.  Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Є нікчемною умова, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.

Окрім нотаріусів мають право посвідчити заповіти уповноважені на це посадові особи органів місцевого самоврядування у сільських населених пунктах.

Водночас законодавством передбачено, що посвідчити заповіт можуть й інші посадові, службові особи: 

головний лікар, його заступник або черговий лікар закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, у випадку, якщо особа лікується в медзакладі чи живе в будинку для осіб похилого віку

капітан судна, на якому перебуває заповідач, під час плавання (якщо судно ходить під прапором України)

начальник експедиції, начальник установи виконання покарань, начальник слідчого ізолятора в якій перебуває особа

командир (начальник) військової частини, з’єднання, установи або військово-навчального закладу, де проходить службу військовий. Крім того, командир військової частини може посвідчити заповіт члена сім'ї військовослужбовця за умови, якщо той буде особисто присутній, складе його і поставить свій підпис.

Такі заповіти посвідчуються при свідках.

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Заповідач має право у будь-який час внести до документа зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Джерело: Міністерство юстиції України