Згідно з аналізом даних за 24 роки, вчені з 12 країн надмірно цитують власні наукові праці. Автори дослідження, опублікованого в PLoS ONE 29 грудня, кажуть, що політика в цих країнах, яка стимулює або заохочує таке цитування, ймовірно, стоїть за цією тенденцією. Для дослідження вони оцінили моделі цитування в 50 країнах із принаймні 100 000 публікацій з 1996 по 2019 рік, проіндексованих у дослідницькій базі даних Scopus.

Вони виявили, що в 38 країнах кількість «самоцитат країни» — коли дослідники в конкретній країні цитують власні статті — зменшилася за 24-річний період. Але в Колумбії, Єгипті, Індонезії, Ірані, Італії, Малайзії, Пакистані, Румунії, Росії, Саудівській Аравії, Таїланді та Україні дослідники все частіше посилалися на власні статті за той самий період часу.

У рамках дослідження Baccini та його колеги проаналізували відповідну політику в країнах із незвичними моделями цитування. Вони дійшли висновку, що всі 12 країн, у яких зросло число цитувань, мають політику, яка прямо чи опосередковано стимулює велику кількість цитувань. Проте Баччіні визнає, що його дослідження не розглядало політику в решті 38 країн, тому що важко відстежити всі закони в кожній країні.

Джерело: https://www.nature.com/articles/d41586-024-00090-z#ref-CR1